розмірковувати

розмірковувати
-ую, -уєш, недок., розміркува́ти, -у́ю, -у́єш, док.
1) Заглиблюватися думками в що-небудь; мислити, міркувати.
2) про когощо, над кимчим. Зіставляти різні думки, міркування, всебічно зважувати щось, роблячи певні висновки; обмірковувати. || над чим і без додатка. Думати над чим-небудь, роздумувати про щось
3) перев. недок. Висловлювати свої думки, говорити про що-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужна курсовая?

Смотреть что такое "розмірковувати" в других словарях:

  • розмірковувати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • розмірковування — я, с. Дія за знач. розмірковувати …   Український тлумачний словник

  • розміркувати — див. розмірковувати …   Український тлумачний словник

  • домірковувати — ую, уєш, недок., доміркува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. і неперех., розм. Те саме, що обдумувати …   Український тлумачний словник

  • змірковувати — ую, уєш, недок., рідко, зміркува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. і без додатка. 1) Додумуватися, догадуватися, розмірковуючи над чимось. || Думати, міркувати над чим небудь, обдумувати щось. 2) тільки док., діал. Зрозуміти …   Український тлумачний словник

  • домірковувати — дієслово недоконаного виду розм …   Орфографічний словник української мови

  • обдумувати — обдумати (усебічно оцінювати що н., намічаючи можливі варіянти дії тощо), продумувати, продумати, обмірковувати, обміркувати, розмірковувати, розміркувати, обмізковувати, обмізкувати, роздумувати, роздумати, розсуджувати, розсудити, примірятися,… …   Словник синонімів української мови

  • метикувати — у/ю, у/єш, недок., розм. 1) неперех. Мати здатність міркувати, думати. || Міркувати над чим небудь; розмірковувати. || Розуміти щось, догадуватися про сенс чого небудь. || на (в) чому. Розбиратися в чому небудь, розумітися на чомусь. 2) перех.… …   Український тлумачний словник

  • міркувати — у/ю, у/єш, недок. 1) Заглиблюватися думками в що небудь; розмірковувати. 2) Думати, роблячи певні висновки; обмірковувати. 3) розм. Розуміти, усвідомлювати щось …   Український тлумачний словник

  • розважати — а/ю, а/єш і рідко розва/жувати ую, уєш, недок., розва/жити, жу, жиш, док. 1) перех. Звертаючись до кого небудь із розмовами, справами і т. ін., відволікати його від чогось гнітючого, важкого, неприємного. || Заспокоювати, втішати у горі, нещасті… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»